Brama_Plastova Sich_1963 Druk.jpg

Новацька Оселя на "Пластовій Січі"

Пл. сен. Ігор Велигорський
З Перспективи 15 років
Торонто, 1963

Коли згадаємо перші новацькі табори торонтовської пластової станиці, то мимохіть зринає в пам'яті сценка в стодолі гостинних Отців Василіян у Грімсбі...
Нічна тиша... Новаки втомлені першим днем татаборування, сплять покотом на долівці вистелений сіном. Та не всі вони вже поснули. Деякі стиха поплакують, інші зі страху ховають голови під покривала, щоб не чути "страшних" звуків та не бачити примар, що з'являються в темряві ночі. І не диво: канадська стодола - це не наша - українська привітна і затишна. це звично просторий кома похмурого вигляду будинок знищенням стінами і високим бляхою вкритим дахом. При подуві вітру буває, підірвана бляха видає різні страшні для дитячої уяви звуки. Провідники табору, що почався такої непривітний ночі здавали собі справу з непригожих умов таборування для дітвори. Їм самим ставало моторошно коли дивилася на дрібні істоти на долівці, за здоров'я яких узяли на себе відповідальність. І тоді у тиші тієї пам'ятної ночі, новацькі виховники рішают прикласти всіх зусиль щоб набути для пластової станиці площу, де було б можливим розбудувати відповідні для новацького таборування приміщення.
Упродовж наступного року їздили члени булави цього новацтво табору під проводом тодішнього станичного пл. сен. А. Харака на північ і схід від Торотна, шукаючи пригожого для таборування терену. Намагались знайти придатне місце недалеко Торонта, але в мало зеленому терені. Це спрямувало розшуки більше на Схід де ферми були рідше розташовані ніж на північ від міста. Фарма, що була на продаж у Ґрефтоні, виявилвсь найвідповіднішою: великий простір над озером, власний ліс, через який пропливає малий потічок, 10 кімнатний дім, оточений яблуневим садком, електричне освітлення, приступна ціна. Врешті фарма стала власністю станиці.
Новацькі табори спочатку приміщуватись у мешкальному будинку, та згодом постає думка побудувати дерев'яні курені, на взір табору на Соколі в Карпатах. Пл. сен. Ю. Пясецький зготовив план розташування і проекти куренів та адміністративного будинку (їдальні та кухні з побічними приміщеннями). Проект передбачав приблизно 100 учасників табору, що мали приміщуватись у чотирьох куренях.
Таке плянування новацького табору створило складну фінансову проблему. Все ж таки станична старшина почала цей проект пляново і ступнево здійснювати, бо він був потрібний для виховних цілей Пласту. Бюджет станиці оснований на членських внесках, коляді та імпрезах не дозволяв на цього роду витрати, тож треба було шукати інших джерел фінансування. В Україні, при будові табору на Соколі Пласт з допомоги свого добродія і мецената митрополита Андрея Шептицького, який жертвував таборову площу і весь будівельний матеріал. У Канаді Пласт не міг рахувати на допомогу меценатів. До того ж час будови першого куренях випав саме тоді коли місцеві пластові сеньйори й батьки пластової молоді важким трудом щойно творили матеріальні основи існування своїх сімей. Все ж таки довелося їм взяти на свої плечі ще й тягар фінансування цієї будови. Станична старшина перевела внутрішню збірку, яка у висліді дала потрібну суму 3500 доларів. Прикладом жертвенності був осередок праці пластових сеньойорів, члени якого злож ли 2000 доларів.
Так зроблено перший, найважчий крок. А наступного року Пластові поталанило все ж таки знайти в Торонті мецената: Товариство Українських Професіоналістів і Промисловців, під проводом тодішнього голови директора Є. Бориса, фінансує будову другого куреня новацького табору.
Завдяки ощадній та зручній господарці фінансового референта станичної старшини пл. сен. А. Козака та енергії голови станичної старшини пл.сен. Р.Голода, станиця здобуває в наступних двох роках потрібні фонди та будує адміністративний будинок а згодом 3 курінь і санітарні устаткування табору.
4 курінь побудувала станиця при видатній допомозі Українського Народного Союзу, який жертвував на цю ціль половину потрібних коштів.
Наклавши обов'язок праці на членів УПС та УСП та при допомозі членів Пластприяту обгороджено табір живоплотом та насадженно багато деревець, які в майбутньому даватимуть потрібну тінь та прохолоду на площі табору. При розплануванні огорожі і задсадженні дерев та при проектуванні санітарних улаштувань табору допомогали своїм фаховим знанням інженери ст. Пластун Л. Пензяк, І. Сецура, та Б. Максимець.
Із залишків з таборових опдат станиця щорічно забезпечує цю новацьку оселю належним устаткуванням і дбає про консервацію будинків.
Коштом приблизно тридцять тисяч доларів побудовано впродовж шести років головні будинки новацької оселі. Наша дітвора табору є сьогодні в умовинах, про які мріяли пластові виховники тієї непривітної ночі, про яку згадано на вступі. Але розбудова цього пластового літнього осередку ще не зовсім закінчена. У черговому етапі намічено будову двох каплиць, для дітей католицького і православного віровизнань, будову куреня лікарської опіки й першої допомоги, впорядкування спортлвої площі, будову купального басейну і тп. Кожний заплянований об'єкт є потрібний як засіб для дальшої
пластової виховної праці серед дітвори новацького віку.
Даючи молоді умовини таборування у такому культурному й модерному виді, який не уступає заможному чужому середовищу, в якому доводиться їй перебувати, ми створюємо в дітей почуття повноцінності і гордості з приналежности до рідної спільноти.
Це виправдує значні матеріальні витрати на ці виховні засоби, бо вони на рівні з іншими виховними засобами мають на меті зберегти нашу дітвору для Бога й української національної спільноти - згідно з ідейними основами українського Пласту.

 
 

©2020 by Plastova Sich History. Proudly created with Wix.com